А потім ми танцювали

Ґендерно консервативне середовище традиційних грузинських танців задає тіло історії про Мераба настирливого молодого танцівника, який відчайдушно намагається вирватися з посередності та бідності навколо себе. Пройшовши низку суворих проб, він покладає своє життя на здобуття місця в престижному Національному балеті Грузії. Включення до трупи Іраклі в останній момент загрожує всім Мерабовим здобуткам. Іраклі його повна протилежність: він танцює невимушено і дуже впевнено. У своїх намаганнях досягнути величі Мераб вирішує порушити правила і ризикнути всім, що має.