Ми постійно знаходимося в ритмі міста, в якому перебуваємо. Часто не живемо моментом. Подумки знаходимося будь-де, лише не тут і не зараз. Невміння насолодитись і відчути момент призводить до дисонансу. Жертовність заради когось кривдять нашу особистість. Соціальні ярлики й обов’язки жінки знищують її жіночність і шарм. Зупинитися. Прожити момент. Зайнятися собою. Знайти гармонію. Саме цю ідею несе короткий соціальний метр
Гетьман Валентина, перша спроба у ролі режисера: «Насамперед короткий метр знімала для самої себе. Саме собі хотіла донести ідею любові, жіночності та насолоди. Друзі, які підтримали мене та знялися в фільмі, пережили головну ідею короткого метру. Прийняти, любити себе та не цькувати за невдачі чи марнування часу. Переосмислити стереотипи. Відчувати. Пізнавати. Хоча я маю інженерну освіту містобудівельника, працюю не за фахом — режисером монтажу. Завжди хотіла зняти „щось своє“, але не знала, про що сказати. Коли ідея зрезонувала — я висловила її так, як змогла. Хоча вже минув понад рік, як були завершені всі роботи над фільмом, досі вважаю ідею актуальною. Сама робота скаже більше за автора, ніж він про себе. Це, як кожен митець, створює власний автопортрет у своїх творіннях».